
У різні роки в приміщенні теперішнього інтернату розташовувалися то дитячий будинок для дітей, батьки яких загинули в роки Великої Вітчизняної війни (1940-1959), то загальноосвітня школа-інтернат (1959-1962). А з 1962 року – це санаторна школа –інтернат для дітей з малими та затухаючими формами туберкульозу. З 2001 року школа знаходиться в обласній комунальній власності. У 2012році школа перейменована у Краматорську загальноосвітню санаторну школу-інтернат І-ІІ ступенів №10 Донецької обласної ради.
Головною метою діяльності школи-інтернату є забезпечення реалізації права дітей, які потребують тривалого лікування та реабілітації, на загальну середню освіту.
Головними завданнями школи-інтернату є:
- відновлення і зміцнення здоров’я дітей у поєднанні із загальноосвітньою підготовкою;
- надання учням (вихованцям) кваліфікованої медико-психолого-педагогічної допомоги;
- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;
- формування здорового способу життя, оволодіння учнями основними методами охорони здоров’я.


Особливості умов навчання і виховання учнів в школі-інтернаті визначаються:
- спеціальним режимом та системою навчальної, виховної і лікувально-профілактичної роботи;
- створенням спеціальних умов, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти у поєднанні з тривалим лікуванням, оздоровленням та відновленням здоров’я вихованців;
- здійсненням особливого режиму для дітей, які мають серйозні відхилення від норм у стані здоров’я, індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та вихованні з урахуванням характеру захворювання;
- забезпеченням умов для розвитку природних нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися, формуванням громадянської позиції, власної гідності, відповідальності за свої дії, здобуття учнем соціально-необхідного мінімуму обов’язкових вимог до рівня і обсягу загальної середньої освіти.


Режим школи-інтернату спрямований на здобуття вихованцями загальної середньої освіти в поєднанні з лікувально-профілактичними та реабілітаційними заходами, які забезпечують лікування дітей до повного їх клінічного одужання, що підтверджується клініко-лабораторними і рентгенологічними обстеженнями.
Оздоровчий режим школи-інтернату має такі функції:
- відновлювальну, що передбачає зниження навантаження у розпорядку діяльності дитини до рівня її психосоматичних можливостей;
- дозувальну, що передбачає вибір режиму або окремих його компонентів як однієї з умов відновлення стану здоров'я дитини;
- тренувальну, що дає змогу сформувати і закріпити навички здорового способу життя протягом періоду перебування дитини у школі-інтернаті.
- лікування основного захворювання і реабілітація ( специфічна медикаментозна, фізіо-, гідро-, кліматотерапія, лікувальна фізкультура тощо);
- терапія загальних нервово-психічних відхилень;
- загальне оздоровлення.


Організація лікувально-профілактичної та реабілітаційної роботи проводиться з урахуванням клінічних проявів захворювань та психологічних особливостей вихованців. При цьому береться до уваги:
- основне захворювання;
- соматична ослабленість, нерідко спричинена загальним порушенням нервової регуляції, зниженням під впливом основного захворювання;
- загальна недостатність функцій нервової системи (підвищена виснажливість, емоційна млявість або неврівноваженість, збудливість, схильність до вегетосудинної дистонії).
Наявність цих факторів визначає зміст основних напрямів лікувально-профілактичної та реабілітаційної роботи в санаторній школі-інтернаті.


Лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи передбачають:
- оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку дитини;
- контроль за режимом та організацією харчування в закладі;
- організацію щорічних профілактичних оглядів та планової диспансеризації дітей;
- організацію і контроль за повнотою та своєчасністю проведення профілактичних щеплень дітям;
- контроль і методичну допомогу в організації роботи з фізичного виховання, трудового навчання, загартування та проведення літніх оздоровчих заходів;
- організацію лікування основного захворювання;
- забезпечення специфічної немедикаментозної, медикаментозної, фізіо-, гідро-, кліматотерапії, інших видів лікування, у т.ч. з використанням бази лікувально-профілактичних закладів за територіальним принципом;
- санітарно-освітню та інформаційну роботу серед дітей, батьків, педагогічних працівників, технічного персоналу.
Спільна діяльність медичних, педагогічних працівників, психологів полягає у медичних і психолого-педагогічних спостереженнях за учнями в процесі занять та в позаурочний час. Дані спостережень узагальнюються для розроблення системи індивідуального підходу до навчання і виховання дитини. На цій основі уточнюється оздоровчо-щадний режим, даються рекомендації щодо подальшого навчання вихованця у санаторній школі-інтернаті, його професійної орієнтації, посильної участі в суспільно-корисній праці. Дані спостереження за кожною дитиною розглядаються на засіданнях педагогічних рад.